Тести зовнішнього незалежного оцінювання знань з української мови передбачають перевірку вмінь та навичок, якими володіє учень при створенні власного висловлення. Виконання творчого завдання з’ясовує, наскільки учасник тестування уміє сформувати і грамотно написати зв’язне повідомлення у вигляді тексту, чи може він проаналізувати поставлену проблему, дати свій варіант її бачення та розуміння. Також важливим є вміння логічно структурувати це повідомлення, дотримуючись правил композиційної побудови тексту і відтворюючи всі її рівні. Як упоратись із написаннямтворчого завдання? Пропонуємо поради щодо написання власного висловлюваня.

1. Структура власного висловлювання

    Всі думки в тексті  повязує одна тема, це і визначає структуру тексту-композицію.

    Перший варіант композиції  твору:

                  1.Теза.

                  2. Арґументи.

                  3.Приклад з  літератури чи інших видів мистецтва.

                  4.Приклад з  історії, суспільно-політичного  чи    власного життя.

                   5. Висновок.

  Другий  варіант матиме таку композицію:

                  1.Теза.

                  2. Перший аргумент.

                  3. Приклади із літератури чи інших видів мистецтва.

                  4. Другий аргумент.

                  5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

                   6. Висновок.

   Теза – загальне положення, яке треба довести. Це  стисло і чітко сформована відповідь на запитання, яке, власне, лежить в основі будь-якої теми  твору. Іншими словами кажучи, теза – це  первинна думка, яке формулюється і далі буде розвиватися.

    Є різні варіанти  формулювання тези залежно від теми твору

1.Теза сформована у темі твору.

2.Тема твору – дилема (вибір двох варіантів).

3.Тема твору – запитання, отже, тезу  потрібно сформувати самому.

4.Тема твору – речення описового характеру, в якому немає сформованої тези.

У процесі  роботи   в дітей  виробляється  своєрідний алгоритм дій:

    *** Читай тему уважно  і зосереджено.

    *** Свою увагу  акцентуй на темі твору.

   *** Займи позицію: чи ти  будеш  погоджуватися з тезою чи спростовувати її.

   *** Якщо в  темі твору цитата і ти знаєш, кому вона належить. Додай свій не дуже великий коментар.

   *** Якщо зможеш , то  сформулюй тезу своїми словами.

    *** Коли в тебе виникає трудність у формулюванні тези, то звернись до мовних виразів, які тобі давно відомі Давайте детальніше  розглянемо  подану класифікацію.

1.Теза сформована у темі твору.

Учень має погодитися чи не погодитися з тим, що  йому пропонують. Саме тут можна почати свою роботу, використовуючи мовні конструкції на кшталт:

    ** Я підтримую думку, висловлену у  назві твору….. 

    ** Важко не  погодитися з тезою, яку нам пропонують для обговорення….

    ** Не можу погодитися із думкою , яка звучить у темі твору. Я висловлю своє бачення цієї проблеми….

    ** Мені здається , що  теза, яка нам запропонована для роздуму, помилкова. Я хотіла довести протилежне  твердження….

  2.Тема твору – дилема (вибір двох варіантів).

 Щоб сформулювати таку тезу є кілька можливих способів:

   ** стати на бік  однієї з частин дилеми;

   ** обєднати  дві точки зору;

   ** запропонувати третій варіант (свій).

3.Тема твору – запитання, отже, тезу  потрібно сформувати самому.

  Тут потрібно виявити справжню самостійність мислення і сформувати власну.

 Спочатку ми  пишемо про  складність запропонованого для судження поняття  або про різне сприйняття людьми або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння.

4.Тема твору – речення описового характеру, в якому немає сформованої тези.

     Якщо ж тема твору описового характеру, то теза може бути висловлена подібно до  попередньої.Тезу ми доводимо за допомогою арґументів.

   Аргументи – це  частина тексту, об’єднана мікротемою, окремим питанням, яке розглядатиметься; це думка, яку треба довести; це теоретичні положення, абстрактні міркування. Граматично вона  втілюється у зв’язку  між реченнями.

   Алгоритм для формування аргументів:

   ** Уважно декілька раз перечитай  сформульовану тезу.

   ** З'ясуй , які  думки можуть  довести правдивість твоєї тези.

   ** Запиши їх.

   **Перечитай написане, чи докази аргументують твою точку зору.

   ** Якщо тобі важко висловитись, згадай про  обов’язкові вирази -штампи, потрібні для аргументації.

 Кожен аргумент потрібно ілюструвати  конкретними прикладами.

  Приклади – це реальна дійсність. Далі  пропоную знову алгоритм дій :

** Перечитай зосереджено і вдумливо  тезу  і аргументи.

** Вибери приклади  з літератури, історії чи власного життя.

** Приклади подавай стисло, не переказуючи змісту твору, не аналізуючи образи.

** Перевір, обрані тобою приклади  стосуються  тези і аргументів.

** При потребі пригадай мовні  конструкції.

      Один із них має бути наведений із художньої літератури (української, світової чи Біблії) чи мистецтва (живопис, архітектура, скульптура, музика  кіно, театр ); другий – з історії, суспільного чи особистого життя.

   Пам’ятайте, твір на  вільну тему, а не літературну, Тож ви  повинні стежити, щоб  висловлення не обернулося на  детальний аналіз твору чи характеристику образу. Якщо це один приклад, то буде тільки абзац, а ні в якому разі не сторінка. Звичайно, требаназвати автора, твір, проблему, образи. Якщо наводите приклад із мистецтва, не забудьте зазначити назву картини, архітектурної пам’ятки, музичного чи драматичного твору.

     Приклади з  історії, власного чи суспільного життя повинні бути  життєвими і правдивими. Для  цього слід розповідати про конкретну людину, ситуацію чи подію, факт, указати своє ставлення до них і дати їм свою оцінку.

    Тут потрібно застерегти від сплутування аргументів із прикладами. Щоб цього не сталося варто  пам’ятати, що  аргументи -  міркування, а приклади – реальна дійсність чи факти.

   Останньою частиною твору є висновок.

  Висновок підводить підсумки, узагальнює, завершує текст. У цій частині твору треба звернути увагу на найголовніше   в темі, яку розкривали.

     Заключна частина має:

-  бути короткою, але насиченою;

-  органічно поєднуватись з попередніми частинами висловленого.

   У висновку може бути викладене особисте ставлення автору до твору до проблеми, про яку він пише. Закінчення має бути викладене коректно, без надмірного захоплення, мати чітко виражений зміст.

  Висновок - це логічний підсумок, який повинен органічно випливати з аргументів і прикладів, тому він в деякій мірі  може дублювати чи перефразовувати  тезу.

    Вимоги до висновку такі:

      *** конкретність;

      ***  послідовність щодо попередніх міркувань;

      *** логічний зв'язок з тезою.

  Він може складатися із одного чи трьох речень. Перед тим , як написати його, ще раз  уважно прочитайте тезу, аргументи і приклади.

Пам’ятайте, що ваше висловлювання має стати цілим, у якому теза, аргументи й приклади до них  послідовно та логічно поєднані, а завершенням стає висновок. Роботу виконайте грамотно, дотримуючись  мовленнєвих  і стилістичних помилок.

Якщо ви  виконаєте всі рекомендації і поради, то успіх вам забезпечений!